ішан
іша́н
-а, ч.
У мусульман – керівник дервішів, який живе разом із ними в монастирях або поблизу могил мусульманських святих.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ішан — іша́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ішан — ІША́Н, а, ч. У мусульман — керівник дервішів, який живе разом із ними в монастирях або поблизу могил мусульманських святих. На килими поквапно розсідалися почесні сивобороді ішани, імами, правовірні дехкани (Ле, Міжгір’я, 1953, 69). Словник української мови в 11 томах