їжа

ї́жа

-і, ж.

1》 Те, що їдять і п'ють; харчі.

Груба їжа — див. грубий.

2》 розм., рідко. Те саме, що їда 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їжа — (те, що їдять) їда, пожива, (варена) страва, (для тварин) корм. Словник синонімів Полюги
  2. їжа — їжа і їда Декому здається, що це слова-синоніми. Зовсім ні. Їжа – то харчі (калорійна їжа, рослинна їжа). А їда – споживання їжі (повільна їда; до (після) їди). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. їжа — (харчування) харчі, продовольство, провізія, провіянт, жм. живність; (з неба) ур. манна; (варена) вариво, страва, потрава, наїдки, їдження, ж. трапеза, р. їдло, їство, їстиво; (худобі) корм; (рослинам) пожива. Словник синонімів Караванського
  4. їжа — див. їда Словник синонімів Вусика
  5. їжа — [йіжа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  6. їжа — ї́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. їжа — син. берло, хавайка, хаванина, хавка, хавчик, хрямотина, хряцалка, шамотина несмачна: баланда, бевка. Словник жарґонної лексики української мови
  8. їжа — Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії; найважливішими складниками ї. є білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вода та вітаміни. Універсальний словник-енциклопедія
  9. їжа — лихи́й на ї́жу. Той, хто любить добре і багато їсти, хто швидко їсть. Лихий на їжу. Коли б до роботи такий прудкий (О. Копиленко). Фразеологічний словник української мови
  10. їжа — ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Словник синонімів української мови
  11. їжа — Ї́жа, ї́жі, ї́жі, ї́жею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. їжа — Ї́ЖА, і, жін. 1. Те, що їдять і п’ють; харчі. Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Панас Мирний, IV, 1955, 222); Вранці, поки Гафійка готувала їм [свиням] їжу, все це вищало, кувікало... Словник української мови в 11 томах
  13. їжа — Їжа, -жі ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115. Словник української мови Грінченка