ґайда
ґа́йда
-и, ж., зах.
1》 Вівчарська сопілка.
2》 Волинка, коза.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґайда — ҐА́ЙДА, и, ж., зах. 1. Вівчарська сопілка. За джерелом звуку сопілка, трембіта, ріг, флоєрка, ґайда належать до групи аерофонів – інструментів, звучання яких зумовлене коливанням повітряного струменя (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ґайда — Ґайда, -ди ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) об. Негодникъ, негодница. Желех. Словник української мови Грінченка