ґайда

ґа́йда

-и, ж., зах.

1》 Вівчарська сопілка.

2》 Волинка, коза.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґайда — ҐА́ЙДА, и, ж., зах. 1. Вівчарська сопілка. За джерелом звуку сопілка, трембіта, ріг, флоєрка, ґайда належать до групи аерофонів – інструментів, звучання яких зумовлене коливанням повітряного струменя (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. ґайда — Ґайда, -ди ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) об. Негодникъ, негодница. Желех. Словник української мови Грінченка