ґайда

ҐА́ЙДА, и, ж., зах.

1. Вівчарська сопілка.

За джерелом звуку сопілка, трембіта, ріг, флоєрка, ґайда належать до групи аерофонів – інструментів, звучання яких зумовлене коливанням повітряного струменя (з наук. літ.);

Ґайда поширена в Карпатах, у волинсько-поліській зоні й подекуди на Поділлі (із журн.).

2. Волинка, коза.

Волинка поширена у багатьох народів під різними назвами: бегпайп, дуда, дудельзак, ґайда, шувир (з наук. літ.);

Серед словацьких назв музичних інструментів знаходимо також поширену в західній частині України назву волинки “ґайда” (з наук. літ.).