ґалаґан

ґалаґа́н

-а, ч.

1》 Головатий півень із голою шиєю.

2》 діал. Поплавок на великій рибальській сіті.

3》 діал. Старовинна мідна монета, а також мідна монета взагалі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґалаґан — ҐАЛАҐА́Н, а, ч. 1. Головатий півень з голою шиєю. Бабин півень, горлатий ґалаґан, злетів на тин і кукурікнув (О. Донченко); * У порівн. Мов півень отой ґалаґан, від хати до хати бігав [отець Нокентій] (Ю. Збанацький). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
  2. Ґалаґан — Ґалаґа́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. ґалаґан — ПІ́ВЕНЬ (свійський птах), КО́ГУТ діал., КО́КОШ діал.; ҐАЛАҐАН (з великою головою і голою шиєю). В хліві спросоння півень кудкудакнув по-дурному, а потім коротко й злякано проспівав (Є. Словник синонімів української мови
  4. ґалаґан — Ґалаґа́н, -на, -нові; -ґа́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ґалаґан — Ґалаґан, -на м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. К. Досв. 219. 2) Большой мѣдный горшокъ. Желех. 3) Старинная мѣдная монета въ 4 крейцера. ЕЗ. V. 91. Вообще мѣдная монета. Словник української мови Грінченка