1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ґанчувати

ґанчува́ти

-ую, -уєш, недок., діал.

1》 Визначати вади.

2》 Мати ґандж, ваду (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґанчувати — ґанчува́ти (ґанджува́ти) сварити, ганити, вказуючи на вади, недоліки (м, ср, ст)|| = бештати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. ґанчувати — Ґанчува́ти = ґанджува́ти, -у́ю, -у́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. ґанчувати — Ґанчувати, -чую, -єш гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у. Словник української мови Грінченка