ґрунтівництво

ґрунтівни́цтво

-а, с.

Ідеалістичний напрям російської суспільно-філософської думки 60-х рр. 19 ст., представники якого вважали основою і формою соціального та ідейного розвитку Росії "національний ґрунт".

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me