ґрунтівництво
ґрунтівни́цтво
-а, с.
Ідеалістичний напрям російської суспільно-філософської думки 60-х рр. 19 ст., представники якого вважали основою і формою соціального та ідейного розвитку Росії "національний ґрунт".
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me