ґрунь

і ґруник, -а, ч., зах.

Вершина гори.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрунь — ґрунь іменник чоловічого роду вершина гори Орфографічний словник української мови
  2. ґрунь — Ґрунь, -ня м. Хребетъ горы. Шух. І. 1. Словник української мови Грінченка