ґрунь
Ґрунь, -ня
м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
ґрунь —
ґрунь іменник чоловічого роду вершина гори
Орфографічний словник української мови
-
ґрунь —
-я і ґруник, -а, ч., зах. Вершина гори.
Великий тлумачний словник сучасної мови