ґрунь

ґрунь

іменник чоловічого роду

вершина гори

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрунь — -я і ґруник, -а, ч., зах. Вершина гори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ґрунь — Ґрунь, -ня м. Хребетъ горы. Шух. І. 1. Словник української мови Грінченка