ґуральник
ґура́льник
-а, ч., заст.
Робітник ґуральні; винокур.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґуральник — ґура́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови