набити
наби́ти:
◊ наби́ти в буте́льку → бутелька
◊ наби́ти по пи́ску → писок
◊ наби́ти як в бу́бен → бубен
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набити — наби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набити — див. побити Словник синонімів Вусика
- набити — див. набивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набити — НАБИ́ТИ див. набива́ти. Словник української мови у 20 томах
- набити — битко́м наби́тий ким і без додатка. Переповнений. Була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці (Л. Мартович); До початку вечора ще лишалося години півтори, а червоний куток уже набитий битком (О. Гуреїв). битко́м наби́то. Фразеологічний словник української мови
- набити — ЗАРЯДЖА́ТИ (вкладати заряд у вогнепальну зброю), НАБИВА́ТИ, ЛАДУВА́ТИ діал. — Док.: заряди́ти, наби́ти, наладува́ти. Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А. Словник синонімів української мови
- набити — Наби́ти, -б’ю́, -б’є́ш, -б’ю́ть; наби́й, -би́ймо, -би́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- набити — НАБИ́ТИ див. набива́ти. Словник української мови в 11 томах
- набити — Набити, -ся см. набивати, -ся. Словник української мови Грінченка