Група біотипів одного виду, яка характеризується певною комбінацією генів.
Словник термінів з агрофітоценології
Значення в інших словниках
екотип —
-у, ч. Групи особин будь-якого виду, які пристосовані до існування в певному місці оселення та відрізняються від інших груп особин того самого виду спадково закріпленими особливостями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
екотип —
ЕКОТИ́П, у, ч., екол. Група особин будь-якого виду, що пристосована до існування в певному місці оселення і відрізняється від інших груп особин цього виду спадково закріпленими особливостями.
Словник української мови у 20 томах
екотип —
екоти́п (від грец. οίκος – дім, середовище і тип) група особин будь-якого виду, які пристосовані до існування в певному місці оселення та відрізняються від інших груп особин того самого виду спадково закріпленими особливостями.
Словник іншомовних слів Мельничука