екотип

Значення в інших словниках

1. екотип — екоти́п (від грец. οίκος – дім, середовище і тип) група особин будь-якого виду, які пристосовані до існування в певному місці оселення та відрізняються від інших груп особин того самого виду спадково закріпленими особливостями. Словник іншомовних слів Мельничука
2. екотип — ЕКОТИ́П, у, ч., екол. Група особин будь-якого виду, що пристосована до існування в певному місці оселення і відрізняється від інших груп особин цього виду спадково закріпленими особливостями. Словник української мови у 20 томах
3. екотип — -у, ч. Групи особин будь-якого виду, які пристосовані до існування в певному місці оселення та відрізняються від інших груп особин того самого виду спадково закріпленими особливостями. Великий тлумачний словник сучасної мови