екотип
екоти́п
(від грец. οίκος – дім, середовище і тип)
група особин будь-якого виду, які пристосовані до існування в певному місці оселення та відрізняються від інших груп особин того самого виду спадково закріпленими особливостями.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екотип — Група біотипів одного виду, яка характеризується певною комбінацією генів. Словник термінів з агрофітоценології
- екотип — -у, ч. Групи особин будь-якого виду, які пристосовані до існування в певному місці оселення та відрізняються від інших груп особин того самого виду спадково закріпленими особливостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екотип — ЕКОТИ́П, у, ч., екол. Група особин будь-якого виду, що пристосована до існування в певному місці оселення і відрізняється від інших груп особин цього виду спадково закріпленими особливостями. Словник української мови у 20 томах