ванта

(голл.)

Розтяжка з канатів або тросів, що виконується для кріплення високих щогл, мостів, щоглових споруд тощо.

Значення в інших словниках

1. ванта — ва́нта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ванта — див. ванти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ванта — Линводрабина  Словник чужослів Павло Штепа
4. ванта — ВА́НТА див. ва́нти.  Словник української мови у 20 томах
5. ванта — Трос, що підтримує збоку щоглу судна.  Універсальний словник-енциклопедія
6. ванта — ВА́НТА див. ва́нти.  Словник української мови в 11 томах