Орфографічний словник української мови

ванта

ва́нта

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ванта — див. ванти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ванта — Линводрабина  Словник чужослів Павло Штепа
  3. ванта — ВА́НТА див. ва́нти.  Словник української мови у 20 томах
  4. ванта — Трос, що підтримує збоку щоглу судна.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. ванта — ВА́НТА див. ва́нти.  Словник української мови в 11 томах
  6. ванта — (голл.) Розтяжка з канатів або тросів, що виконується для кріплення високих щогл, мостів, щоглових споруд тощо.  Архітектура і монументальне мистецтво