вартівня —
варті́вня іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
вартівня —
-і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вартівня —
ВАРТІ́ВНЯ, і, ж., заст. 1. Будівля для чергових вартових, караулу. За статутом не дозволяється пускати сторонніх людей до вартівні (З.
Словник української мови у 20 томах
вартівня —
ВАРТІ́ВНЯ (приміщення для вартових), ВАРТОВА́ рідше, ЧАТІ́ВНЯ, КАРАУ́ЛЬНЯ розм., СТОРО́ЖКА розм. Раптом у вартівні пролунав гучний солдатський бас (Н. Рибак); Спостерігачам вийти звелів на чатівні дозорні (переклад Б. Тена).
Словник синонімів української мови
вартівня —
ВАРТІ́ВНЯ, і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. І ключник.. полетів до вояцької вартівні, що була зараз при вході тюремного будинку (Фр., II, 1950, 257); За статутом не дозволяється пускати сторонніх людей до вартівні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 67).
Словник української мови в 11 томах