вартівня
ВАРТІ́ВНЯ, і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових.
І ключник.. полетів до вояцької вартівні, що була зараз при вході тюремного будинку (Фр., II, 1950, 257);
За статутом не дозволяється пускати сторонніх людей до вартівні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 67).
Словник української мови (СУМ-11)