габіон

габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина)

1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд.

2. Велика дротяна клітка з каміннями, призначена для захисту мостових стоянів або берегів від ударів хвиль і розмиву.

3. Те саме, що і тур.

4. Назва мотиву плетення у декоративному мистецтві.

Значення в інших словниках

1. габіон — -а, ч. Сітчаста конструкція з дроту у вигляді паралелепіпеда, заповнена камінням або галькою. Застосовується при зведенні берегоукріпних і регуляційних споруд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. габіон — ГАБІО́Н, а, ч., техн. Ящик чи каркас із металевої крученої або плетеної сітки, заповнений каменем, щебенем або галькою. На відміну від бетонних блоків габіони мають масу переваг: легкість у монтажі, низьку ціну, природний дренаж...  Словник української мови у 20 томах
3. габіон — габіо́н (франц. gabion, з італ. gabbione – велика клітка) сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час берегоукріплювальних робіт.  Словник іншомовних слів Мельничука