габіон

габіо́н

-а, ч.

Сітчаста конструкція з дроту у вигляді паралелепіпеда, заповнена камінням або галькою. Застосовується при зведенні берегоукріпних і регуляційних споруд.

Значення в інших словниках

1. габіон — ГАБІО́Н, а, ч., техн. Ящик чи каркас із металевої крученої або плетеної сітки, заповнений каменем, щебенем або галькою. На відміну від бетонних блоків габіони мають масу переваг: легкість у монтажі, низьку ціну, природний дренаж...  Словник української мови у 20 томах
2. габіон — габіо́н (франц. gabion, з італ. gabbione – велика клітка) сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час берегоукріплювальних робіт.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. габіон — габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина) 1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд.  Архітектура і монументальне мистецтво