габіон

ГАБІО́Н, а, ч., техн.

Ящик чи каркас із металевої крученої або плетеної сітки, заповнений каменем, щебенем або галькою.

На відміну від бетонних блоків габіони мають масу переваг: легкість у монтажі, низьку ціну, природний дренаж, який дозволяє уникнути підмивання ґрунтовими водами (з наук.-попул. літ.);

Габіони використовують у гідротехнічних спорудах, причалах, для берегоукріплення річок і водоймищ від розмивання тощо (із журн.);

Габіони широко застосовують у ландшафтному дизайні як декоративні елементи (із журн.).

Значення в інших словниках

1. габіон — -а, ч. Сітчаста конструкція з дроту у вигляді паралелепіпеда, заповнена камінням або галькою. Застосовується при зведенні берегоукріпних і регуляційних споруд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. габіон — габіо́н (франц. gabion, з італ. gabbione – велика клітка) сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час берегоукріплювальних робіт.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. габіон — габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина) 1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд.  Архітектура і монументальне мистецтво