ганглій —
га́нглій іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ганглій —
-я, ч., мед. Кістозне утворення, стінка якого складається із сполучної фіброзної тканини, а вмістом є драглеподібна речовина зі значною кількістю муцину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ганглій —
ГА́НГЛІЙ, я, ч. 1. анат. Скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, папілярний м'яз не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
ганглій —
га́нглій (від грец. γαγγλίον – вузол) 1. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин, 2. Кістозне утворення на суглобі.
Словник іншомовних слів Мельничука
ганглій —
ГА́НГЛІЙ, я, ч. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, м’яз [папілярний] не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 35).
Словник української мови в 11 томах