ганглій
ГА́НГЛІЙ, я, ч.
1. анат. Скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол.
За літературними даними, папілярний м'яз не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (з наук. літ.);
За допомогою лупи можна розгледіти грудні і черевні ганглії жука-плавунця (з навч. літ.).
2. вет., мед. Невелика пухлина, кіста на суглобі.
Найчастіше ганглій виникає в ділянці лучезап'ястного суглоба (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)