горбиль

(нім.)

1. Необроблена крайня дошка, яка зберегла випуклу форму одного боку у вигляді горба і переважно використовується для допоміжних споруд, чорних підлог тощо.

2. Дерев'яна або кам'яна профільована рама вікна для укріплення скла у середньовічні часи. Малюнок Г. у вигляді трифоріїв, квадрифоліїв разом з свинцевими перемичками і кольоровими стеклами формував композиції вітражів.

Значення в інших словниках

1. горбиль — -ю, ч. Пиломатеріал, що отримується шляхом зрізу зовнішньої частини колоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. горбиль — (-я) ч.; мол. Смішна історія, жарт, анекдот. ПСУМС, 18.  Словник жарґонної лексики української мови