горбиль

горби́ль

-ю, ч.

Пиломатеріал, що отримується шляхом зрізу зовнішньої частини колоди.

Значення в інших словниках

1. горбиль — (-я) ч.; мол. Смішна історія, жарт, анекдот. ПСУМС, 18.  Словник жарґонної лексики української мови
2. горбиль — (нім.) 1. Необроблена крайня дошка, яка зберегла випуклу форму одного боку у вигляді горба і переважно використовується для допоміжних споруд, чорних підлог тощо. 2. Дерев'яна або кам'яна профільована рама вікна для укріплення скла у середньовічні часи.  Архітектура і монументальне мистецтво