епістиль

епістиль (епістеліон) (грец. — над чимось)

1. Те саме, що і архітрав.

2. Ряд ікон, яким прикрашалась вівтарна перешкода (темплон) візантійського храму. Бере початок в XI–XII ст.

Значення в інших словниках

1. епістиль — епі́стиль іменник чоловічого роду архітектурна деталь — архітрав  Орфографічний словник української мови
2. епістиль — -я, ч. Те саме, що архітрав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. епістиль — ЕПІ́СТИЛЬ, я, ч., архт. 1. Те саме, що архітра́в. На колони спиралася поздовжня балка, що творила архітрав, або епістиль, без усяких прикрас (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. епістиль — епісти́ль (грец. έπιστΰλιον) те саме, що й архітрав.  Словник іншомовних слів Мельничука