епістиль
епістиль (епістеліон) (грец. — над чимось)
1. Те саме, що і архітрав.
2. Ряд ікон, яким прикрашалась вівтарна перешкода (темплон) візантійського храму. Бере початок в XI–XII ст.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епістиль — епі́стиль іменник чоловічого роду архітектурна деталь — архітрав Орфографічний словник української мови
- епістиль — -я, ч. Те саме, що архітрав. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епістиль — ЕПІ́СТИЛЬ, я, ч., архт. 1. Те саме, що архітра́в. На колони спиралася поздовжня балка, що творила архітрав, або епістиль, без усяких прикрас (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- епістиль — епісти́ль (грец. έπιστΰλιον) те саме, що й архітрав. Словник іншомовних слів Мельничука