канон
(грец. < семітської — міра довжини)
Сукупність обов'язкових до виконання художніх засобів і прийомів. Широко застосовувалась в архітектурі й монументальному мистецтві Стародавнього Сходу, Античності, Середньовіччя; в європейській культурі XVII–XVIII ст. поняття К. пов'язано з нормативним академічним мистецтвом.
Архітектура і монументальне мистецтво