католікон
(грец. — головний)
1. Основне приміщення античного храму в елліністичні часи (порівн. наос, цела).
2. Кафедральна церква, собор або приміщення для зібрань монахів у Візантії.
3. Кафедральний храм вірмено-григоріанської Церкви, де правив католикос.
Архітектура і монументальне мистецтво