католікон

(грец. — головний)

1. Основне приміщення античного храму в елліністичні часи (порівн. наос, цела).

2. Кафедральна церква, собор або приміщення для зібрань монахів у Візантії.

3. Кафедральний храм вірмено-григоріанської Церкви, де правив католикос.