наос

(грец. — житло бога)

1. Молитовний зал, головне приміщення храму зі статуєю бога, яке має цілісний простір.

2. Ковчег, обрамлення для статуї бога, саркофага фараона або сховище для священного човна у Стародавньому Єгипті.

Значення в інших словниках

1. наос — на́ос іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наос — -у, ч. На Сході – головне приміщення античного храму, до знаходилось скульптурне зображення божества.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наос — НА́ОС, а, архт. Головна частина античного храму, у якій розміщені статуї богів; прирівнюється до нави у християнській церкві. У більшості випадків характерною особливістю херсонеських базилік був скорочений наос (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах