наос — Орфографічний словник української мови

наос — -у, ч. На Сході – головне приміщення античного храму, до знаходилось скульптурне зображення божества. Великий тлумачний словник сучасної мови
наос — НА́ОС, а, архт. Головна частина античного храму, у якій розміщені статуї богів; прирівнюється до нави у християнській церкві. У більшості випадків характерною особливістю херсонеських базилік був скорочений наос (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
наос — (грец. — житло бога) 1. Молитовний зал, головне приміщення храму зі статуєю бога, яке має цілісний простір. 2. Ковчег, обрамлення для статуї бога, саркофага фараона або сховище для священного човна у Стародавньому Єгипті. Архітектура і монументальне мистецтво