кентавр

кентавр (кентавреса) (грец. — вбиваючий биків)

Зображення міфічної напівлюдини-напівконя, яке було дуже поширеним у старогрецькому монументальному мистецтві (синонім — центавр). Візантійці показували кентаврес у короні поруч з птахами сиренами. У мистецтві Вірменії, Персії, Сирії мали місце крилаті К., у вигляді яких давньогрецький образ доповнювався казковим конем Аль-Бораком, прийнятим у мусульманській культурі (на ньому пророк Мухаммед начебто злітав на небо). Зодіакальний знак Стрілець теж зображався К., який з лука цілить у зірки, символізуючи духовні устремління істоти, що виходить з тваринного стану. У середньовічній Європі К. вважався низинною істотою, уособленням пороків, єресей.

Значення в інших словниках

1. кентавр — кента́вр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кентавр — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми. 2》 астр. Сузір'я Південної півкулі неба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кентавр — Півлюдина-півкінь, див. центавр  Словник чужослів Павло Штепа
4. кентавр — КЕНТА́ВР, а, ч. У грецькій міфології – істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми. Улюблені сюжети грецької пластики – фавни, сирени, кентаври (І. Франко); Ми не знаємо науки кентавра Хірона.  Словник української мови у 20 томах
5. кентавр — кента́вр (грец. Κένταυρος) 1. У давньогрецькій міфології химерна істота, напівлюдина-напівкінь. 2. астр. Сузір’я Південної півкулі неба.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кентавр — КЕНТА́ВР, а, ч. У грецькій міфології — істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми. Улюблені сюжети грецької пластики — фавни, сирени, кентаври (Фр.  Словник української мови в 11 томах