кентавр
КЕНТА́ВР, а, ч. У грецькій міфології — істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми.
Улюблені сюжети грецької пластики — фавни, сирени, кентаври (Фр., XVI, 1955, 294);
Кентавр — міфічна істота — напівлюдина, напівкінь, відображена переважно в барельєфах етруських, грецьких і римських, а інколи і в скульптурних прикрасах епохи Ренесансу (Архіт. Рад. Укр., 10, 1939, 39).
Словник української мови (СУМ-11)