контраст

(фр.)

Різко підкреслена протилежність між однорідними якостями пластичних форм або просторових компонентів. Один з засобів композиції в архітектурі і монументальному мистецтві (порівн. нюанс).

Значення в інших словниках

1. контраст — контра́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. контраст — Протилежність, полярність; (неподібність) розбіжність.  Словник синонімів Караванського
3. контраст — [контраст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. контраст — -у, ч. 1》 Гостро виражена протилежність. 2》 У живопису та фотографії – велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. контраст — Супротивність, супротива, противність, противенство, протиставність, протистава, див. антагоністичний, антипод, протилежний  Словник чужослів Павло Штепа
6. контраст — КОНТРА́СТ, у, ч. 1. Гостро виражена протилежність. Владко .. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий .. – ось який контраст являли обидва брати (І.  Словник української мови у 20 томах
7. контраст — контра́ст (від франц. contraste – протилежність) різко окреслена протилежність у чомусь.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. контраст — Контра́ст, -ту; -ра́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. контраст — КОНТРА́СТ, у, ч. 1. Гостро виражена протилежність. Владко.. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий..— ось який контраст являли обидва брати (Фр.  Словник української мови в 11 томах