контраст —
контра́ст іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
контраст —
[контраст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
контраст —
-у, ч. 1》 Гостро виражена протилежність. 2》 У живопису та фотографії – велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
контраст —
Супротивність, супротива, противність, противенство, протиставність, протистава, див. антагоністичний, антипод, протилежний
Словник чужослів Павло Штепа
контраст —
КОНТРА́СТ, у, ч. 1. Гостро виражена протилежність. Владко .. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий .. – ось який контраст являли обидва брати (І.
Словник української мови у 20 томах
контраст —
контра́ст (від франц. contraste – протилежність) різко окреслена протилежність у чомусь.
Словник іншомовних слів Мельничука
контраст —
КОНТРА́СТ, у, ч. 1. Гостро виражена протилежність. Владко.. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий..— ось який контраст являли обидва брати (Фр.
Словник української мови в 11 томах
контраст —
(фр.) Різко підкреслена протилежність між однорідними якостями пластичних форм або просторових компонентів. Один з засобів композиції в архітектурі і монументальному мистецтві (порівн. нюанс).
Архітектура і монументальне мистецтво