контратака —
контрата́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
контратака —
-и, ж. Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога чи самому перейти в наступ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
контратака —
Протинаступ
Словник чужослів Павло Штепа
контратака —
КОНТРАТА́КА, и, ж. 1. військ. Зустрічна атака, яку здійснюють для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ. Батальйон проводить контратаку, як правило, разом із контратакою бригади (полку) (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
контратака —
контрата́ка (франц. contre-attaque, від contre – проти і attaque – напад) атака, здійснювана військами, що обороняються, з метою знищення наступаючого ворога, який вклинився в оборону, і відновлення втрачених позицій...
Словник іншомовних слів Мельничука
контратака —
КОНТРАТА́КА, и, ж. Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ. Наш підрозділ уперто відбивав контратаки численного ворога (Десняк, Опов., 1951, 110); Загули мотори, вдарили наші бронебійники, ворог пішов у контратаку (Гончар, Новели, 1954, 40).
Словник української мови в 11 томах