контратака

контрата́ка

(франц. contre-attaque, від contre – проти і attaque – напад)

атака, здійснювана військами, що обороняються, з метою знищення наступаючого ворога, який вклинився в оборону, і відновлення втрачених позицій, а також з метою підготовки до переходу військ, що оборонялися, в загальний контрнаступ.

Значення в інших словниках

1. контратака — контрата́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. контратака — Контрнаступ, протинаступ.  Словник синонімів Караванського
3. контратака — -и, ж. Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога чи самому перейти в наступ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. контратака — Протинаступ  Словник чужослів Павло Штепа
5. контратака — КОНТРАТА́КА, и, ж. 1. військ. Зустрічна атака, яку здійснюють для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ. Батальйон проводить контратаку, як правило, разом із контратакою бригади (полку) (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. контратака — Контрата́ка, -ки, -ці; -та́ки, -та́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. контратака — КОНТРАТА́КА, и, ж. Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ. Наш підрозділ уперто відбивав контратаки численного ворога (Десняк, Опов., 1951, 110); Загули мотори, вдарили наші бронебійники, ворог пішов у контратаку (Гончар, Новели, 1954, 40).  Словник української мови в 11 томах