луска —
-и, ж. 1》 Шкірні утвори (тверді, щільно припасовані одна до одної пластинки) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну функцію. 2》 Те саме, що лузга 1). || Складові частини рослинних цибулин, шишок і т. ін. 3》 чого, яка, перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
луска —
ЛУСКА́, и́, ж. 1. Шкірні утвори (тверді, щільно припасовані одна до одної пластинки) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну функцію.
Словник української мови у 20 томах
луска —
луска́ часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові; лупа (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
луска —
Тверді пластини, що вкривають тіло різних видів тварин, як-от: риб (утворені з субстанції, подібної до кісткової тканини), ящірок, змій (з рогової).
Універсальний словник-енциклопедія
луска —
БЛИ́СКІТКА перев. мн. (блискуча цяточка на чому-небудь — на воді, в очах і т. ін.), БЛИ́ЩИК перев. мн., І́СКРА перев. мн., ЛЕЛІ́ТКА перев. мн.; ЛУСКА́ розм., поет. (звичайно на воді); СКА́ЛКА перев. мн. (яскравий відблиск світла, звичайно на воді).
Словник синонімів української мови
луска —
Луска́, -ски́, -сці́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
луска —
ЛУСКА́, и́, ж. 1. Шкірні утвори (тверді, щільно припасовані одна до одної пластинки) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну функцію. Пливе щука з Кременчука, Луска на ній сяє (Укр.. лір. пісні, 1958, 119); Над..
Словник української мови в 11 томах
луска —
Луска, -ки ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Словник української мови Грінченка