ліплення
(давньорус. < грец. < інд. — мазь)
1. Накладна рельєфна декоративна прикраса (орнаментальний мотив, зображення), виконана на фасаді чи в інтер'єрі з алебастру, бетону та інших матеріалів.
2. Спосіб формоутворення, який полягає у добавленні м'якого матеріалу (глини, гіпсу, воску) до основи (каркасу, остова) — т. зв. формоскладення (порівн. скульптурність).
Архітектура і монументальне мистецтво