ліплення
ЛІ́ПЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ліпи́ти 1.
Вони з нахабністю ярмаркового фокусника пропонували товари своєї фірми: ..китайські шовки, приладдя для автоматичного ліплення вареників (Вільде, Сестри.., 1958, 120);
Кропивницький суворо дотримувався принципу добірності репертуару і життєвої правдоподібності в сценічному ліпленні образу (Збірник про Кроп., 1955, 88);
Зрозуміло, що епічний жанр ставив перед письменником дуже високі художні вимоги щодо композиції, ліплення характерів (Про багатство л-ри, 1959, 247).
2. Те, що зроблене з пластичних матеріалів або за моделями з цих матеріалів.
Поклавши на чоло руку, мовчки дивилась [Ганна] в стелю, прикрашену ліпленням (Гончар, Таврія, 1952, 328).
Словник української мови (СУМ-11)