мезонін

(італ. < лат. — напівповерх)

Невелика надбудова над житловим будинком або іншою спорудою у вигляді неповного поверху (синоніми — безанін, безданін). Звичайно влаштовувався над середньою частиною будівлі.

Значення в інших словниках

1. мезонін — мезоні́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мезонін — -а, ч. Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мезонін — Напівповерх  Словник чужослів Павло Штепа
4. мезонін — МЕЗОНІ́Н, у, ч. Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку. Дерев'яний будинок із скляною верандою і мезоніном привітно визирав з-поміж кущів бузку (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
5. мезонін — мезоні́н (італ. mezzanino, від mezzano – середній) верхній напівповерх будинку, неповний поверх.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. мезонін — МЕЗОНІ́Н, а, ч. Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку. Дерев’яний будинок із скляною верандою і мезоніном привітно визирав з-поміж кущів бузку (Загреб., Європа 45, 1959, 80).  Словник української мови в 11 томах