мезонін
МЕЗОНІ́Н, у, ч.
Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку.
Дерев'яний будинок із скляною верандою і мезоніном привітно визирав з-поміж кущів бузку (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)МЕЗОНІ́Н, у, ч.
Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку.
Дерев'яний будинок із скляною верандою і мезоніном привітно визирав з-поміж кущів бузку (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)