плашка —
пла́шка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
плашка —
-и, ж. 1》 Зменш. до плаха 2), 3). Дубові плашки. 2》 Невелика металева пластинка різного призначення. || Планка, брусок у зубчастій бороні або іншому знарядді. 3》 Інструмент, яким нарізають або накатують зовнішню різь на стрижнях, болтах і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плашка —
ПЛА́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до пла́ха 2, 3. Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак); Дубові плашки. 2. Невелика металева пластинка різного призначення.
Словник української мови у 20 томах
плашка —
ГВИНТОРІ́З (інструмент для нарізування гвинтової різьби), ГВИНТУВА́ЛЬНЯ розм.; МІ́ТЧИК (для внутрішньої нарізки); ПЛА́ШКА (для зовнішньої нарізки). ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец.
Словник синонімів української мови
плашка —
ПЛА́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до пла́ха 2, 3. Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Рибак, Час.., 1960, 435); Дубові плашки. 2. Невелика металева пластинка різного призначення.
Словник української мови в 11 томах