плашка
ПЛА́ШКА, и, ж.
1. Зменш. до пла́ха 2, 3.
Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак);
Дубові плашки.
2. Невелика металева пластинка різного призначення.
У болтовому затискачі провід укладають у хвилястий жолоб корпусу і кріплять плашками, які накладають зверху на провід і прикріплюють до корпусу затискача болтами (з навч. літ.);
// Планка, брусок у зубчастій бороні або іншому знарядді.
Тройкою в бороні Килина волочить... Дійшла краю до шляху, завернула коней, плашки попідчищала (А. Головко).
3. Інструмент, яким нарізають або накатують зовнішню різь на стрижнях, болтах і т. ін.
Плашка застосовується для нарізання різі як вручну, так і на верстатах (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)