плашка

ПЛА́ШКА, и, ж.

1. Зменш. до пла́ха 2, 3.

Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Рибак, Час.., 1960, 435);

Дубові плашки.

2. Невелика металева пластинка різного призначення.

У болтовому затискачі провід укладають у хвилястий жолоб корпусу і кріплять плашками, які накладають зверху на провід і прикріплюють до корпусу затискача болтами (Сіль. лінії електропередачі.., 1956, 25);

// Планка, брусок у зубчастій бороні або іншому знарядді.

Тройкою в бороні Килина волочить… Дійшла краю до шляху, завернула коней, плашки попідчищала (Головко, І, 1957, 339).

3. Інструмент, яким нарізають або накатують зовнішню різь на стрижнях, болтах і т. ін.

Плашка застосовується для нарізання різі як вручну, так і на верстатах (Слюс. справа, 1957, 219).

Значення в інших словниках

1. плашка — пла́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плашка — -и, ж. 1》 Зменш. до плаха 2), 3). Дубові плашки. 2》 Невелика металева пластинка різного призначення. || Планка, брусок у зубчастій бороні або іншому знарядді. 3》 Інструмент, яким нарізають або накатують зовнішню різь на стрижнях, болтах і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плашка — ПЛА́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до пла́ха 2, 3. Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак); Дубові плашки. 2. Невелика металева пластинка різного призначення.  Словник української мови у 20 томах
4. плашка — ГВИНТОРІ́З (інструмент для нарізування гвинтової різьби), ГВИНТУВА́ЛЬНЯ розм.; МІ́ТЧИК (для внутрішньої нарізки); ПЛА́ШКА (для зовнішньої нарізки). ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец.  Словник синонімів української мови
5. плашка — Площина цеглини для настилу підлоги.  Архітектура і монументальне мистецтво