пінакль

(фр. < лат. — загострений дах)

Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або готичного храму. Багато прикрашувалась, але грала не тільки естетичну, а й конструктивну роль, оскільки своєю вагою посилювала контрфорс тощо.

Значення в інших словниках

1. пінакль — -я, ч. Декоративні вежки на контрфорсах або на ін. архітектурних частинах пізньо-романських і готичних церков.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пінакль — У ґотичній архітектурі стрілчаста кам'яна вежка, оздоблена т.зв. жабками і викінчена квіткою; увінчує контрфорси, вежі, портали.  Універсальний словник-енциклопедія