пінакль

піна́кль

-я, ч.

Декоративні вежки на контрфорсах або на ін. архітектурних частинах пізньо-романських і готичних церков.

Значення в інших словниках

1. пінакль — У ґотичній архітектурі стрілчаста кам'яна вежка, оздоблена т.зв. жабками і викінчена квіткою; увінчує контрфорси, вежі, портали.  Універсальний словник-енциклопедія
2. пінакль — (фр. < лат. — загострений дах) Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або готичного храму. Багато прикрашувалась, але грала не тільки естетичну, а й конструктивну роль, оскільки своєю вагою посилювала контрфорс тощо.  Архітектура і монументальне мистецтво