1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пінакль

піна́кль

-я, ч.

Декоративні вежки на контрфорсах або на ін. архітектурних частинах пізньо-романських і готичних церков.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінакль — У ґотичній архітектурі стрілчаста кам'яна вежка, оздоблена т.зв. жабками і викінчена квіткою; увінчує контрфорси, вежі, портали. Універсальний словник-енциклопедія
  2. пінакль — (фр. < лат. — загострений дах) Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або готичного храму. Багато прикрашувалась, але грала не тільки естетичну, а й конструктивну роль, оскільки своєю вагою посилювала контрфорс тощо. Архітектура і монументальне мистецтво